Дослідження показало вплив дієти на довголіття нащадків довгожителів
Протягом двох десятиліть вчені вивчали дорослих дітей довгожителів, щоб виявити чинники, що підвищують ймовірність дожити до глибокої старості.
Якщо батько дожив до 100 років, можна очікувати, що причини його довголіття частково закладені в генах його нащадків. Проте нове дослідження з’ясувало, що дієта має значний вплив на тривалість життя, незважаючи на те, що попередні дослідження не знаходили чітких доказів цього.
Команда вчених з Університету Тафтса та Бостонського університету спостерігала за дорослими дітьми довгожителів протягом 20 років, і результати їхньої роботи виявилися несподіваними: виявилося, що раціон учасників залежить від фактора, який багато раніше ігнорували.
Автор дослідження Ерфей Чжао зазначив, що дані були здобуті з дослідження довгожителів Нової Англії, яке триває з 1995 року. Це є найбільшим у світі дослідженням, яке вивчає людей, що досягли 100-річного віку, та їхніх нащадків.
У дослідження, розпочатому в 2005 році, брали участь дорослі діти довгожителів, середній вік яких становив приблизно 74 роки. У дослідженні також були учасники без генетичних схильностей до тривалого життя. Всі учасники заповнили анкету про своє харчування.
Результати показали, що раціон дітей довгожителів був кращим, ніж той, що споживали їхні однолітки, а також більш відповідним середньостатистичному раціону країни. Вони вживали більше риби, овочів і фруктів, а менше доданого цукру і натрію.
Співавтор дослідження Андреас Ардіссон Корат підкреслив, що той раціон, який пов’язаний з довголіттям, не збігається зі звичками харчування людей, які дожили до похилого віку.
Особливо цікаво, що розподіл за рівнем освіти показав, що нащадці довгожителів, які мають середню освіту, харчувалися значно краще, ніж їхні однолітки з таким же рівнем освіти. Водночас у тих, хто мав вищу освіту, ця різниця майже зникла.
Вчені дійшли висновку, що тривалість життя в сім’ї не є єдиним фактором, який визначає якість харчування. Освіта та дохід грають значнішу роль в її формуванні. Генетика, ймовірно, пояснює лише близько 50% тривалості життя людини, тоді як решта факторів важко оцінити.
