Відновлення торфовищ у Пеннінських горах
На півночі Англії вчені займаються відновленням пошкоджених торфовищ у Пеннінських горах, створюючи тисячі неглибоких ям, які покликані зберігати воду та сприяти відновленню рідкісних видів моху. Ці зусилля націлені на відновлення торфовищ, які постраждали внаслідок видобутку корисних копалин, промислового забруднення та осушення.
Для уповільнення стоку дощової води по пагорбах та збереження вологи в ґрунті, дослідники викопали невеликі півмісячні басейни. Перші результати показують, що даний метод сприяє поверненню моху та трави в умови, які раніше стали безплідними.
Пенніни мають тривалу промислову історію, пов’язану з видобутком вугілля та свинцю, що бере початок ще з часів Римської імперії. Під час індустріальної революції сусідні міста, такі як Манчестер, Лідс та Шеффілд, активно використовували вугілля для роботи своїх фабрик.
Викиди підприємств переносили забруднювачі, такі як свинець та миш’як, на навколишні пагорби. Це призвело до пошкодження рослинності та формування великих ділянок оголеної землі, вразливих до ерозії, внаслідок чого утворилися глибокі яри і понівечені ландшафти.
Торфовища розвиваються дуже повільно, оскільки шари частково розкладеного рослинного матеріалу накопичуються в умовах надмірного зволоження. Вони потребують ретельного балансу вологи, щоб не розкладатися, але в той же час підтримувати рослинність.
Одним із ключових видів у цьому процесі є мох сфагнум, який може утримувати до 20 разів більше води, ніж важить сам. Коли свіжий мох росте поверх старіших шарів, нижні матеріали занурюються у воду і поступово перетворюються на торф. Торфовища Великої Британії зберігають понад 3 мільярди тонн вуглецю, що є значно більшим показником, ніж у лісах країни. Проте, якщо торфовища висихають або руйнуються, вони вивільняють парникові гази назад в атмосферу.
З початку 2000-х років екоактивісти та вчені активно працюють над відновленням пошкоджених торфовищ, блокуючи ерозійні канали та висаджуючи рослинність. Нещодавно був розроблений новий метод для відновлення більш рівнинних ділянок, де традиційні дамби з каміння або деревини виявляються менш ефективними.
Дослідники з Манчестерського університету та Національного фонду вивчають довгострокові результати цього проєкту. Сильна посуха 2025 року стала першим серйозним випробуванням для відновлених територій. Спостереження показали, що торфовища з новими басейнами довше зберігали вологу, що сприяло виживанню моху сфагнуму під час спекотної погоди.
Відновлення торфовищ також може зменшити ризик лісових пожеж, оскільки спекотні та сухі літа стають дедалі поширенішими у Великій Британії. Вологі торфовища набагато рідше запалюються, ніж сухі, деградовані ґрунти.
Проєкт у Пеннінських горах є спробою відшкодувати екологічну шкоду, завдану століттями промислової діяльності. Таким чином, планується відновити одне з найзначніших природних сховищ вуглецю у Великій Британії та захистити ландшафти для майбутніх поколінь.
