Нові дослідження вказують на можливу активність “згаслих” вулканів у Греції
Вчені, що займаються вивченням вулканічної активності в Греції, виявили, що деякі вулкани, які вважалися мертвими, можуть залишатися активними на великих глибинах. Це відкриття викликало занепокоєння, адже сучасні оцінки вулканічної небезпеки можуть не враховувати реальні ризики в майбутньому.
Дослідження виявило, що навіть вулкани, які не вивергалися протягом понад 100 000 років, можуть мати активні магматичні системи, здатні спровокувати виверження при відповідних обставинах.
У ході роботи було досліджено вулканічну систему Метана — діючий вулкан з лавовим куполом, розташований у Греції. Вчені проаналізували кристали циркону, що утворюються під час охолодження магми під поверхнею. Ці кристали зберігають важливу інформацію про хімічний склад і вік, що дозволяє вченим реконструювати підземну історію вулкану за сотні тисяч років.
Олів’є Бахманн з ETH Zurich висловився про дослідження: “Ми можемо уявити кристали циркону як маленьких бортових самописців. Ми відтворили внутрішнє життя вулкану з точністю, яка була б неможливою ще десять років тому”.
Аналіз показав, що Метана залишалася активною навіть під час тривалих періодів спокою, які тривали більше 100 000 років. Натомість, вулкан продовжував формувати підземні магматичні резервуари. Ці результати вказують на те, що тривалі періоди без вивержень не означають, що вулкан остаточно згас.
Бахманн зазначив: “Вулкан може ‘дихати’ під землею тисячоліттями, не проявляючи активності на поверхні. Це означає, що органи, які займаються питаннями вулканічної небезпеки, повинні переглянути оцінки ризиків для вулканів, які залишаються спокійними десятки тисяч років, але можуть показувати ознаки магматичної активності”.
Дослідження розглянуло також причини, чому Метана не вивергалася, незважаючи на накопичення великої кількості магми під землею. Виявилось, що магма містила більше води, ніж очікувалося. Магма з високим вмістом води має інші властивості, вона стає густішою та повільніше піднімається, що зменшує ймовірність виверження навіть під високим тиском.
Також відзначається, що такий тип магми може утримувати більшу кількість газів, що підвищує ризик вибухових вивержень, якщо магма все ж досягне поверхні. Вчені підкреслили, що великий магматичний резервуар не завжди веде до виверження, проте не виключає небезпеку з боку активності у майбутньому.
Ці результати можуть суттєво вплинути на програми моніторингу вулканічної діяльності по всьому світу. Багато вулканів, які нині вважаються згаслими або сплячими, все ще можуть перебувати в стані підземного руху магми, що важко виявити без детального аналізу мінералів. Наприклад, регіони з древніми вулканічними системами в Європі, Азії та Америці можуть потребувати нових оцінок небезпеки в майбутньому.
Дослідження підкреслює, наскільки ще багато залишається невідомим про вулканічні системи, що приховані під поверхнею Землі. Це розуміння є критично важливим для громад, що живуть поруч зі старими вулканічними районами, адже населення продовжує розширюватися в зони, які колись вважалися геологічно безпечними.
