У Львові реставрували скульптуру, знищену 87 років тому

У Львові реставрували скульптуру, знищену 87 років тому

Фігура зазнала значних пошкоджень під час бомбардувань міста у 1939 році, коли була втрачена голова і кисть.

У Львові завершили реставрацію скульптури святої Єлизавети, що розташована на фасаді храму святих Ольги і Єлизавети на вулиці Городоцькій. Фахівці очистили кам’яну фігуру від багаторічних забруднень та відновили втрачені голову і кисть, які постраждали під час бомбардувань міста у 1939 році. Про це повідомив керуючий справами виконкому Львівської міськради Євген Бойко 1 листопада.

Скульптура понад 100 років

Скульптура святої Єлизавети була створена у 1910 році та встановлена на фасаді бічної вежі храму з боку вулиці Городоцької. Храм освятили у 1911 році.

Фігура подалась значним пошкодженням 1 вересня 1939 року, в перший день Другої світової війни, коли Львів зазнав бомбардування. Тоді скульптура втратила голову та кисть.

Як відновлювали скульптуру

Під час реставраційних робіт фахівці очистили фігуру від багатошарових забруднень, зберігаючи оригінальне кам’яне різьблення. Окрім цього, вони реконструювали втрачені частини та зміцнили їх на скульптурі.

“Окремим етапом стало відтворення втрачених елементів. На основі 3D-сканування, архівних фотографій та аналізу аналогів реставратори відтворили голову й руку святої Єлизавети,” — зазначили в офісі охорони культурної спадщини.

Готуючи відтворення обличчя, реставратори намагалися досягти портретної схожості з імператрицею Єлизаветою, відомою як Сісі, дружиною Франца Йосифа. Саме в її пам’ять було збудовано храм святих Ольги і Єлизавети.

Хто працював над реставрацією

Реставраційні роботи виконали спеціалісти Львівського фахового коледжу імені Івана Труша, а координував відновлення Офіс охорони культурної спадщини.

Архітектор Юрій Дубик виступив автором реставраційного завдання, а програму робіт підготував Юліан-Теодор Оробець.

Проєкт фінансували благодійники та громада храму.

Поділитися

Один коментар до “У Львові реставрували скульптуру, знищену 87 років тому”

  1. Чому ми лише зараз звертаємо увагу на збереження нашої культурної спадщини? Чи не є це свідченням нашої неуваги до історії та важливості пам’яті про минуле? Чи справді ми готові вчитися на помилках і берегти те, що є частиною нашого ідентичності?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять + п'ять =