На Львівщині триває конфлікт навколо підприємства ТОВ «РДТ-ІВ», яке планувало розпочати діяльність у селі Велика Горожанна Миколаївської громади. Після чергової публікації про нібито нічну роботу виробництва підприємець Ігор Шотурма та власник приміщень Роман Салаш виступили зі спільним відеозверненням. Вони категорично заперечують, що підприємство взагалі запускалося, та знову заявляють про можливий цілеспрямований тиск з боку місцевої влади.
Нові звинувачення — старі запитання
Раніше наше видання повідомляло про конфлікт між підприємцем Ігорем Шотурмою та представниками Миколаївської міської ради. Шотурма стверджував, що протягом трьох років не міг запустити власний бізнес через постійні перевірки, земельні суперечки та дії окремих представників громади. Відповідальним за ситуацію він вважає міського голову Андрія Щебеля.
Нещодавно на сайті Leopolis.news з’явився новий матеріал, присвячений екологічним побоюванням мешканців Великої Горожанни. Зокрема, у публікації йдеться про ймовірну роботу підприємства в нічний час, попри заяви його представників про відсутність виробничої діяльності.
Водночас, як зазначалося в матеріалі Leopolis.news, під час обстеження у березні 2024 року Державна екологічна інспекція не зафіксувала виробничої діяльності ТОВ «РДТ-ІВ».
Таким чином, наявна суттєва розбіжність: з одного боку — свідчення мешканців про можливу роботу виробництва, з іншого — результати конкретного обстеження, під час якого такої роботи не встановили.
«Звертаюся до людей, які не чують: підприємство не працювало жодного дня»
У новому відеозверненні Ігор Шотурма емоційно відреагував на чергову публікацію. «За вказівкою господаря Миколаївського району Андрія Щебеля вийшла стаття, в якій дуже гарно все розказали про підприємство», — заявив бізнесмен.
Таким чином Шотурма прямо звинуватив міського голову у причетності до появи критичного матеріалу. Найбільше обурення підприємця викликала інформація про нічну роботу виробництва. «Але я не розумію одного. Там було сказано, що підприємство працює по ночах», — зазначив він. – Я ще раз звертаюся до глухонімих людей, які не чують. Підприємство не працювало жодного дня. І це встановлено комісіями, які там були».
За словами підприємця, висновки про відсутність виробничої діяльності робили не лише державні перевіряльники, а й представники місцевої влади.
«Не тими комісіями, які приходили з мерії, які не зрозуміли, для чого вони взагалі приходили. Хоча вони також стверджували, вони все бачили. Вони говорили, так, тут ні дня не велися роботи», — розповів Шотурма.
Чи достатньо слів мешканців, щоб стверджувати про роботу заводу?
Скарга мешканця і документально встановлений факт роботи конкретної технологічної лінії — не одне й те саме. Навіть виявлення обладнання, сировини чи підвищеного вмісту певних речовин у ґрунті саме собою не встановлює, коли працювало підприємство та чи було воно джерелом забруднення.
Наразі залишається відкритим головне запитання: які саме об’єктивні докази підтверджують, що підприємство здійснювало виробничу діяльність, якщо під час окремого офіційного обстеження її не зафіксували?
«Нас постійно атакують»: до звернення долучився власник приміщень
Цього разу разом із Шотурмою виступив Роман Салаш — власник будівель, де планувалося розмістити виробництво. Він звернув увагу на те, що на момент появи нової статті компанія, за його словами, вже змінила власника.
«На день виходу статті компанія була давно вже продана», — зазначив Салаш.
На його переконання, продовження публічної кампанії навколо підприємства свідчить про те, що конфлікт не вичерпано.
«Це свідчить про те, що на нас постійно здійснюється напад», — заявив власник приміщень.
«Нас хотіли зробити лихими людьми»
Шотурма переконаний, що публічні звинувачення щодо екологічної небезпеки сформували негативне ставлення до нього та його бізнес-проєкту ще до повноцінного запуску підприємства.
«Але їм треба було для публічності, для того, щоб дійти до своїх цілей, обернути нас лихими людьми. Людьми, які наносять шкоду, роблять біду», — заявив він. – Хоча ми взагалі нічого навіть не запустили».
Підприємець вважає, що конфлікт має не лише екологічний або земельний характер, а й може бути пов’язаний із приватними інтересами окремих осіб.
«Я хочу донести до суспільства ту ситуацію, яка склалася зі мною, з Романом. Як вони використали свої службові повноваження в особистих цілях. Про це все я розкажу в наступному ролику», — сказав Шотурма.
За його словами, вони із Салашом тривалий час намагалися зрозуміти причини конфлікту.
«Ми не одну ніч з паном Романом сиділи і думали, чому так все відбувається. Чому? За що? Ми зрозуміли, чому і за що. Це, на нашу думку, було все зроблено спеціально. Спеціально тільки з тією корисною ціллю – збагатитися».
Чому виникають запитання до міської влади?
Попри екологічні претензії до підприємства, не менш важливою залишається роль органів місцевого самоврядування. Миколаївська міська рада має повноваження щодо розпорядження комунальною землею, розгляду звернень підприємців та захисту інтересів територіальної громади. Саме тому необхідно встановити, чи були всі рішення щодо ТОВ «РДТ-ІВ» та власника приміщень належним чином обґрунтовані, чи дотримувалися передбачені законом процедури та чи мали підприємці реальну можливість урегулювати земельні питання. Особливої уваги заслуговує твердження Шотурми про те, що навіть комісії міської ради не встановлювали факту роботи виробництва.
Не перший конфлікт між бізнесом та посадовцями міськради
Раніше наше видання повідомляло про іншу кримінальну справу, фігурантами якої стали посадовці Миколаївської міської ради. У січні 2025 року тодішньому заступнику міського голови Іллі Тереху та начальниці відділу бухгалтерського обліку Еллі Кульчицькій-Костик повідомили про підозру в отриманні неправомірної вигоди. За версією слідства, посадовці вимагали від підприємця 7% вартості договорів на постачання комп’ютерної та оргтехніки в обмін на відсутність штучних перешкод під час приймання товарів і проведення оплати.
Захист довкілля чи перешкоджання бізнесу?
Ситуація у Великій Горожанні залишається суперечливою. З одного боку, є скарги мешканців, результати екологічних досліджень та судові спори. Вони потребують належного розгляду і не можуть бути відкинуті лише на підставі заперечень підприємців. З іншого — Шотурма та Салаш заявляють, що виробництво так і не розпочало роботу, а тривалі конфлікти фактично унеможливили реалізацію бізнес-проєкту.
Чи підтверджено роботу підприємства у нічний час? Які саме висновки зробили державні комісії? Чи існують докази, що пов’язують виявлене забруднення з діяльністю конкретного підприємства? Чи були земельні рішення міської ради законними та послідовними?
На ці запитання повинні відповідати документи, результати експертиз і рішення уповноважених органів.
