Ніч проти 8 листопада знову минула під російськими повітряними ударами. Окупанти застосували ракети та понад 160 безпілотників, атакувавши низку українських регіонів. Тим часом Генеральний штаб ЗСУ повідомив про чергові значні втрати російської армії — майже 2300 військовослужбовців за добу. На міжнародній арені головна увага зосереджена на майбутніх тристоронніх переговорах України, США та Росії, а також на обговоренні гарантій безпеки для Києва.
Нічна атака: Росія запустила три ракети та 164 безпілотники
У ніч проти неділі, 8 листопада, російська армія здійснила чергову комбіновану атаку на Україну.
За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з акваторії Азовського моря та 164 безпілотники різних типів. Серед них — ударні Shahed, «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія». За даними військових, 112 безпілотників були реактивними.
167
Засобів нападу
137
Дронів знешкоджено
23
Локації влучань
Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 137 ворожих безпілотників, зокрема 88 реактивних. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 23 локаціях, а також падіння уламків на шести.
Повітряні сили попередили, що на момент оприлюднення ранкового зведення атака ще тривала.
Одеса знову під ударом: є загиблий
Одним із міст, що зазнали російської атаки в ніч проти 8 листопада, стала Одеса.
За попередніми повідомленнями, внаслідок ударів загинула одна людина. Також зафіксовано пошкодження об’єктів інфраструктури.
Атака відбулася на тлі загального посилення російських ударів по українській енергетичній системі та цивільних об’єктах напередодні зимового періоду.
Інформація про остаточні наслідки нічних обстрілів продовжує уточнюватися.
Втрати Росії: ще 2290 військових за добу
За даними Генерального штабу Збройних сил України, протягом 7 листопада Сили оборони знешкодили ще 2290 російських військовослужбовців.
Загальні орієнтовні втрати особового складу російської армії від початку повномасштабного вторгнення досягли 1 606 400 осіб.
За минулу добу російські війська також втратили:
- 2 танки та 14 бойових броньованих машин;
- 44 артилерійські системи та 4 засоби протиповітряної оборони;
- 1337 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
- 461 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн.
Ці цифри є офіційними оцінками українського командування і не можуть бути повністю незалежно перевірені.
Попри значні втрати, російська армія продовжує наступальні дії на окремих ділянках фронту.
Україна атакувала російські об’єкти: повідомляється про удар по НПЗ у Саратові
Протягом минулої доби безпілотники атакували низку регіонів Росії.
За повідомленнями, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Інформація про масштаби пошкоджень підприємства потребує додаткового підтвердження.
Російська сторона заявила про нібито знищення 411 українських безпілотників протягом ночі. Незалежного підтвердження цієї кількості немає.
У Бєлгородській області Росії також повідомляли про загибель однієї людини внаслідок атаки дрона.
Удари по російській нафтовій та військовій інфраструктурі залишаються одним із напрямків українських далекобійних операцій.
Переговори в Абу-Дабі: до зустрічі України, США та Росії залишилося два дні
Однією з головних міжнародних подій наступного тижня мають стати тристоронні переговори України, Сполучених Штатів та Росії, заплановані на 10–11 листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах.
За інформацією Reuters, американську делегацію, як очікується, представлятимуть Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Москва підтвердила участь високопоставлених дипломатів і військових. Зокрема, до російської делегації має увійти заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков.
Серед основних питань переговорів — можливе припинення війни, гарантії безпеки для України, гуманітарні заходи та деескалація.
Водночас суттєві розбіжності між позиціями Києва та Москви зберігаються. Територіальні питання й механізми гарантування безпеки залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.
Президент Володимир Зеленський вважає, що Росія посилює удари по Україні, намагаючись збільшити тиск на Київ напередодні переговорів.
Зеленський вимагає письмових гарантій безпеки від Заходу
Президент України наполягає на створенні конкретного механізму міжнародних гарантій безпеки, який діятиме після можливого завершення війни.
Як повідомляє Associated Press, відповідні питання обговорювалися під час консультацій у Брюсселі за участю представників США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Європейського Союзу та міжнародних фінансових структур.
Українська сторона прагне отримати письмові зобов’язання партнерів із чітким визначенням їхніх дій у разі повторної російської агресії.
Паралельно обговорюються питання післявоєнної відбудови та фінансової підтримки України у 2027 році.
Особливу увагу Київ приділяє постачанню ракет-перехоплювачів для систем Patriot, дефіцит яких залишається серйозною проблемою на тлі російських ракетних атак.
США: після перемоги демократів Україна розраховує на посилення підтримки
Результати проміжних виборів до Конгресу США продовжують впливати на політичну ситуацію у Вашингтоні.
Президент Зеленський висловив сподівання, що успіхи Демократичної партії сприятимуть збільшенню американської військової та фінансової допомоги Україні.
Насамперед Київ зацікавлений у прискоренні постачання засобів протиповітряної оборони.
Водночас адміністрація Дональда Трампа продовжує власні дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Нещодавно американський президент зустрівся з російським представником Кирилом Дмитрієвим та припустив можливість досягнення масштабних домовленостей щодо України.
Європейські партнери, однак, застерігають, що на шляху до мирної угоди залишаються серйозні перешкоди.
Італія повідомила про кібератаку проросійських хакерів
Ще однією міжнародною подією стала інформація про кібератаку, спрямовану проти міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
За повідомленнями, проросійські хакери оприлюднили його персональні дані та намагалися отримати інформацію про членів родини.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила занепокоєння інцидентом.
Подія вкотре привернула увагу до кіберзагроз для європейських посадовців на тлі протистояння Росії та західних держав.
