5 листопада у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова відбулася непересічна подія — відкрите тренування із сидячого волейболу за участю ветеранів російсько-української війни та студентів університету. Захід, який уперше проводиться в такому форматі серед закладів вищої освіти Вінниччини, став не лише спортивною подією, а й важливим кроком до соціальної адаптації та реінтеграції українських захисників.

Ініціаторкою проведення заходу стала ректор Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова Вікторія Вікторівна Петрушенко — доктор медичних наук, доктор психологічних наук, професор.
Ініціатива покликана популяризувати адаптивні види спорту та створити простір, у якому ветерани війни, студенти та представники громадськості можуть взаємодіяти, долаючи психологічні й соціальні бар’єри.
«Сьогодні наше завдання — не лише лікувати та відновлювати здоров’я захисників України, а й створювати умови для їхнього повноцінного повернення до суспільного життя. Переконана, що адаптивний спорт є одним із найефективніших інструментів фізичної та психологічної реабілітації ветеранів. Водночас для наших студентів такі заходи — це унікальна можливість отримати практичний досвід, навчитися краще розуміти потреби людей, які пройшли війну, та усвідомити свою майбутню професійну відповідальність. Ми прагнемо, щоб Вінницький медичний університет став не лише осередком медичної освіти, а й простором підтримки, відновлення та нових можливостей для наших захисників», — зазначила Вікторія Петрушенко.
Подія відбулася у спортивному корпусі університету в межах проєкту «Дні адаптивного спорту» та об’єднала ветеранів, студентів, працівників університету й небайдужих вінничан.
До події долучились представники ветеранської волейбольної команди МХП «Титани», які не лише продемонстрували особливості сидячого волейболу, а й поділилися власним досвідом повернення до активного життя після війни.

Сидячий волейбол — один із видів адаптивного спорту, що дозволяє людям із порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема після тяжких поранень та ампутацій, продовжувати займатися спортом, брати участь у змаганнях і залишатися активними членами суспільства.
За словами виконувачки обов’язків завідувачки кафедри фізичного виховання та адаптивного спорту ВНМУ, кандидата біологічних наук, доцента Юлії Якушевої, проведення подібних заходів має особливе значення саме для медичного університету.
«Ми хочемо показати студентам, популяризувати, розвивати, підтримувати ветеранів, підтримувати людей з обмеженими можливостями, показати, що в цьому світі, у цій країні всі рівні», — зазначила Юлія Якушева.
Вона наголосила, що сьогодні саме ветерани демонструють молодому поколінню приклад незламності, витримки та здатності долати життєві випробування.
«Наші студенти, наші лікарі мають бути прикладом незламності. Але на сьогодні поки приклад незламності — це ветерани війни», — підкреслила викладачка.
Особливої актуальності подібні ініціативи набувають з огляду на підготовку у ВНМУ майбутніх фахівців із терапії, реабілітації та адаптивного спорту, для яких безпосередня взаємодія з ветеранами є не менш важливою, ніж теоретична підготовка.

Для самих ветеранів спорт нерідко стає тим середовищем, яке допомагає відновити впевненість у власних силах, віднайти мотивацію та повернутися до повноцінного суспільного життя.
Про це розповів капітан команди МХП «Титани», ветеран 35-ї окремої бригади морської піхоти Артем, який отримав поранення під час звільнення Херсона.
«Зараз дуже велика кількість ветеранів — це десятки, сотні тисяч. І зараз максимальна задача цивільного суспільства — долучати ветеранів до соціалізації, адаптації, щоб вони якнайшвидше адаптувалися до цивільного суспільства. Бо насправді після фронту це дуже, дуже тяжко», — поділився ветеран.
На його переконання, саме адаптивний спорт створює умови для спілкування з побратимами, подолання психологічних труднощів та поступового повернення до звичного життя.
Головний тренер команди МХП «Титани» Сергій Саранчук розповів, що сидячий волейбол набирає популярності серед ветеранів війни, а українські команди активно беруть участь у всеукраїнських змаганнях.
Зокрема, команда «Титани» посіла п’яте місце серед 13 команд на чемпіонаті України із сидячого волейболу серед ветеранів війни та учасників бойових дій, здобувши право наступного року виступати у вищій лізі.
«Для хлопців, які повернулися з війни, цей вид спорту — для спілкування, для підтримання форми, для того, щоб, як кажуть, повернутися в соціум», — наголосив тренер.
Водночас, за його словами, одним із найбільших викликів залишається саме залучення ветеранів до перших тренувань. Адже після важких поранень та пережитих на фронті подій далеко не кожен наважується одразу повернутися до активного соціального життя.
Утім, потрапивши до спортивного колективу, ветерани знаходять не лише нове захоплення, а й підтримку, спілкування та відчуття приналежності до команди.
Не менш важливим тренування стало і для студентів університету, які змогли особисто випробувати особливості адаптивного волейболу.
Студентка першого курсу медичного факультету № 2 спеціальності «Терапія та реабілітація» Дарія зізналася, що гра виявилася значно складнішою, ніж здавалося на перший погляд.
За словами Дарії, участь у заході стала для неї важливим професійним і особистим досвідом, адже в майбутньому вона планує працювати фізичним терапевтом.
Водночас головним уроком, який студентка винесла із цього тренування, стала необхідність ніколи не здаватися та продовжувати рухатися до своїх цілей, незважаючи на життєві обставини.
Проведення такого заходу у Вінницькому медуніверситеті засвідчує, першість вишу провідного вишу України не лише в підготовці майбутніх медичних фахівців, а й у формуванні суспільства, готового підтримувати своїх захисників після повернення з війни.

Адже реінтеграція ветеранів — це не лише питання медичної допомоги чи фізичної реабілітації. Це передусім повернення людини до активного життя, відновлення соціальних зв’язків, можливостей для самореалізації та відчуття власної потрібності.
Саме тому започаткована за ініціативи ректора ВНМУ Вікторії Петрушенко практика спільних тренувань ветеранів та студентів має потенціал стати важливою складовою системної роботи університету в напрямі ветеранської підтримки й розвитку адаптивного спорту.
Уже навесні в університеті планують продовжити проєкт «Дні адаптивного спорту», організувавши заходи з адаптивного баскетболу, а в перспективі — і всеукраїнські змагання.
Бо повернення з війни не закінчується зняттям військової форми. Для багатьох захисників саме після цього розпочинається не менш складний шлях — шлях повернення до себе, до людей, до життя. І спорт може стати одним із тих інструментів, які допоможуть цей шлях пройти.

Це дійсно важлива ініціатива! Спільні тренування ветеранів та студентів не тільки допомагають фізично, але й створюють особливу атмосферу підтримки та взаєморозуміння. Надзвичайно цінно, що спорт об’єднує людей в таких непростих обставинах.