Експорт українських металів: нові виклики на європейському ринку
Чорні метали та вироби з них займають друге місце за вартістю у структурі українського експорту, поступаючись лише аграрній продукції. Після початку повномасштабної війни основним напрямком експорту металів став Європейський Союз, і питання доступу до цього ринку стало надзвичайно важливим.
Однак українські експортери можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Нові правила, запропоновані Єврокомісією, можуть суттєво ускладнити доступ для імпортерів.
У 2025 році адміністрація США підвищила глобальні мита на сталь з 25% до 50%, що стало поштовхом для переорієнтації глобальних торговельних потоків. Це вплинуло і на Євросоюз.
Наприкінці 2025 року Європейська комісія анонсувала пропозиції нового регулювання імпорту сталі, які планують впровадити з 1 липня 2026 року. Це регулювання має на меті зменшити негативний вплив глобальних надлишкових потужностей сталі на ринок ЄС, зокрема за рахунок зменшення тарифної квоти на 47% до 18,3 млн тонн на рік і підвищення ввізного мита за межами квоти з 25% до 50%.
Крім цього, вводяться нові вимоги до “розплавлення та заливки”, щоб покращити відстежуваність продукції. Питання, на які країни поширюються нові регуляції, залишається нез’ясованим.
На сьогоднішній день існує виключення лише для країн Європейської економічної зони – Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну, тоді як для інших країн Єврокомісія має ухвалити окремий акт, що визначатиме розподіл тарифних квот.
Хоча Україні у пропозиції не приділено окремої уваги, існують натяки на можливі виключення. У документі зазначено, що Комісія може враховувати ситуацію в країні-кандидаті, яка “стикається з винятковою та негайною ситуацією у сфері безпеки”. Однак це лише на рівні розподілу тарифних квот, не потрапляючи до розділів, що визначають винятки.
Згідно з попередніми узгодженнями, захисні заходи ЄС для України продовжилися до травня 2028 року, але їх дія наразі не застосовується. Таким чином, до липня Єврокомісія повинна ухвалити рішення щодо України.
Можливі варіанти розвитку ситуації: найкращий сценарій – нові регулювання не будуть поширюватися на Україну. Другий варіант – призупинення дії нового регулювання для України, що надасть експортерам ще два роки безмитної торгівлі. Третій варіант – індивідуальні тарифні квоти для України, що поверне ситуацію до рівня травня 2022 року.
Якщо ж Єврокомісія не обере жоден із позитивних сценаріїв, українські виробники можуть зіткнутися з конкуренцією за нерозподілені тарифні квоти, що підвищить ризик застосування 50-відсоткового мита.
Таким чином, нове регулювання ЄС створює значні ризики для українських експортерів сталі, а ситуація залишається невизначеною.
