Суперник “Шахтаря” у Лізі чемпіонів – афінський АЕК – вдома вважається одним з грандів Суперліги.
Атлетичний клуб Константинополя, так розшифровується його назва, став чемпіоном Греції 14 разів.
А як це відбувалося? Хто писав його історію?
АЕК відрізняється від “Шахтаря”, який купує бразильську молодь, розкручує, а потім продає до більших європейських ліг.
Подібно до інших грецьких грандів, афіняни покладаються, в першу чергу, на досвідчених середняків, збитих льотчиків та ветеранів із Європи.
***
Рівалдо: вкрадена помста
Ця історія багато пояснює у грецькому футболі.
Літо 2007 року.
Рівалдо вже три сезони грав за “Олімпіакос”, де тричі став чемпіоном, виграв два Кубки Греції, а його родина так осіла в Афінах, що й не думала про переїзд.
Не варто забувати його статус: чемпіон світу, володар Золотого м’яча, жива легенда “Барселони”.
Проте власник клубу Сократіс Коккаліс запропонував йому жалюгідну зарплату за новий контракт.
Рівалдо був ображений.
Саме в цей момент йому зателефонував старий знайомий з “Барси” Лоренсо Серра Феррер, який тренував АЕК: “Не хочеш приєднатися та помститися? За два мільйони доларів за сезон…”
Так Рівалдо перейшов до АЕК.
“Я змінив один великий клуб на інший”, – сказав він про АЕК.
Вже в першому матчі він забив два голи у ворота “Ксанті”, продемонструвавши свої наміри.
Фани АЕКа назавжди запам’ятали Рівалдо: 15 голів бразильця допомогли команді залишатися в чемпіонських перегонах до останнього туру.
У зустрічі з “Олімпіакосом” Рівалдо здобув перемогу 4:0, зробивши два асисти, після чого побіг до ВІП-ложі, аби висловити своє невдоволення Коккалісу.
Його час у АЕК міг бути ідеальним, якби не два нюанси: Рівалдо був присутній на зловісному матчі з “Севільєю”, коли помер Антоніо Пуерта, та “справа Валлнера”. АЕК виграв чемпіонат за очками, але “Олімпіакос” виявив, що неофіційний австрієць Роман Валлнер не був заявлений. Далі була скарга, технічна перемога для “Олі” 3:0, і саме ці очки принесли титул.
“Команда, яка була недостатньо сильною на полі, щоб здобути трофей, його не заслуговує”, – казав Рівалдо.
Він ще не знав, що АЕК стане його останнім “серйозним” клубом у кар’єрі.
Улітку 2008 року бразилець за посередництвом Еммануеля Петі перейшов до узбекистанського “Бунедкора”, де заробив 14 мільйонів євро лише за півтора сезону. Це було для його доньки президента Гульнара Керімова.
Ейдур Гудйонсен: курс на самознищення
Літо 2011 року.
Найкращі роки ісландця вже позаду, і він вийшов в тираж – Монако, Тоттенгем, Сток Сіті, Фулгем…
Цього літа Ейдура серйозно хотів Сем Аллардайс у “Вест Гем”, але контракт пропонував лише на сезон. 32-річний Гудйонсен вирішив подбати про майбутнє, і переїхав до Афін, де спортивний директор – ісландець Арнар Гретарссон – підписав угоду на три роки.
Фатальне рішення!
У жовтні 2011 року в дербі з “Олімпіакосом” Гудйонсен зіткнувся з воротарем Франко Костанцо. Крик, ноші, лікарня…
На МРТ виявили подвійний перелом великих і малих гомілкових кісток правої ноги; лікарі не гарантували, що ексзірка “Челсі” й “Барси” взагалі повернеться до гри.
А паралельно АЕК заплутався в боргах. Зірки обходилися дорого, доходу не приносили, і кілька несплачених податків накопичилися на 23 мільйони євро.
Що ж робити?!
У травні 2012 року УЄФА не допустив АЕК до наступного розіграшу Ліги Європи, і деякі гравці покинули команду. Але не Гудйонсен, який відчував вину за невиправдані очікування, тож пробачив борг і пішов мирно.
В результаті, неймовірними зусиллями Ейдур відновився і зіграв на Євро-2016 поруч із “золотим” поколінням Ісландії.
А от АЕК з боргів вже не виліз. У 2012 році клуб покинули всі дорослі гравці, а ще через рік юніори з академії вилетіли із Суперліги, після чого “Двоголові орли” оголосили банкрутство.
Гжегож Крихов’як: солідарність з Україною
Банкрутство АЕКа було, скоріше, хитрістю.
Позбувшись боргового тягаря, клуб швидко знайшов нового багатого власника – судноплавного магната Дімітріса Меліссанідіса – і вже у 2018-му став чемпіоном.
24 лютого 2022 року… ви самі знаєте.
Поляк Гжегож Крихов’як на той момент грав у Росії за “Краснодар”. Йому було 32 роки, а позаду – славні виступи за “Севілью” та менш успішні – за ПСЖ.
Дізнавшись про російське вторгнення в Україну, Крихов’як першим з легіонерів став бойкотувати тренування, підбурював колег, а потім… покинув Росію.
“Я не міг залишитися у Краснодарі, коли в Україні гинули люди. Це було важке, але очевидне рішення”, – сказав він.
Його трансфер до АЕК готувався в багатьох планах та таємно. У Краснодарі ще нічого не знали, а Гжегож вже приземлився в Афінах, скориставшись новою нормою ФІФА.
Фактично Крихов’як своїм демаршем обвалив російську лігу, з якої за його прикладом пішли ледь не всі іноземці.
А що натомість?
Лише 9 матчів, але які! Поляк став героєм принципового двобою з ПАОК, віддавши чудовий асист і забивши переможний гол.
Крім того, Крихов’як знайшов новий сенс життя, подорожуючи Грецією у пошуках античних руїн. Зараз він популярний тревел-блогер, який відвідав 135 країн. Гжегож спілкувався з талібами в Афганістані, проїхав у броньованому пікапі по Могадішо і побував навіть у КНДР, яка, за його словами, здалася йому “ожилою антиутопією”.
Ерік Ламела: допомога другу
Коли Ерік переїжджав до АЕК із “Севільї” влітку 2024 року, всі знали про його проблеми.
Видатний технічно підготовлений гравець, автор “того-самого” голу рабоною – це так!
Проте він ледве пересувався без уколів.
Швидше за все, АЕК підписав його лише за проханням тренера Матіаса Альмейди – старого знайомого Еріка ще з Аргентини. І тільки за цю дружбу Ерік виходив на поле, перебуваючи в страшному болю в 33 роки.
Грав небагато – переважно по 60-70 хвилин.
Особливо старався у великих матчах: з шести голів чотири він забив у ворота ПАОК та Панатінаїкоса.
Часто не встигав, що призвело до 9 жовтих карток.
“Це почалося ще у 2017-му, коли мені прооперували обидва стегна. Я тоді дуже боявся. Це могло стати кінцем кар’єри лише у 25. Ті операції подарували мені 4 сезони гри. Але мені ще тоді сказали, що далі ставатиме гірше. Це й відбувається…”
З АЕК Ламела повівся гідно – завершив кар’єру, хоча міг ще два роки лікуватись за клубний рахунок.
Альмейда це оцінив.
У своїх наступних клубах Матіас неодмінно брав Еріка асистентом, і зараз вони працюють разом у Монтерреї. Ламела ще не здав іспити на тренерську ліцензію PRO, тож мексиканці спочатку не погоджувалися, але після наполягання Альмейди влаштували Еріка на пост… екіпірувальника.
Антоні Марсьяль: підтвердження діагнозу
Француз прибув практично одночасно з Ламелою, але які ж різні люди та історії!
29-річного Марсьяля, екснападника “Ман Юнайтед”, зустрічали в аеропорту 2000 галасливих шанувальників, а клуб підписав найбільший контракт в історії – аж 3 мільйони євро нетто.
Феєрверки, скандування, банери “Прибув наш чарівник” – все це було… але вистачило лише на кілька місяців.
Антоні забив 9 голів, але йому не вистачало старанності, як у Ламели, а в другій половині сезону його спалахи майстерності остаточно добили мікрот
