Жорстка криза у відносинах між Україною та Угорщиною, яка загострилася в останні тижні та завдала шкоди обом сторонам, здається, добігає завершення.
Після публічного протистояння Київ і Будапешт перейшли до конструктивного діалогу і узгодили вигідне рішення для всіх учасників — України, угорського уряду, угорської меншини на Закарпатті та Європейського Союзу.
Сформовано план дій для виходу з кризи.
Першим кроком, відповідно до домовленості, стала ініціатива з боку України: у парламенті з’явився законопроєкт, узгоджений із представниками меншин, зокрема угорської. Голоси для його підтримки є. Навіть Володимир В’ятрович, який зазвичай обережно ставиться до змін у мовному законодавстві, заявив про готовність голосувати за ці зміни.
Прийняття цього закону дасть можливість угорському прем’єру продемонструвати свою піклування про угорську меншину в Україні, чого Орбан досягти не зміг.
В свою чергу, Україна здобуде чіткий виграш — Будапешт розблокує два кластери в переговорах про вступ України до ЄС. Це станеться 13 жовтня. Щоб встигнути до цієї дати, Київ, Брюссель та Будапешт мають дотримуватись суворого графіку, але він цілком реалістичний.
Всі кластери планують відкрити до кінця року, підтвердив віцепрем’єр Всеволод Ченцов.
Однак це не означає, що всі питання у двосторонніх відносинах вирішено.
Україні та Угорщині бракує довіри.
Схема виходу з кризи була розроблена так, щоб жодна зі сторін не кинула іншу. Проте наявна інформація з обох боків свідчить, що домовленість буде виконана.
Це відкриває шлях для подальшого врегулювання.
Якщо план спрацює, то в програші залишаться лише Росія та партія Орбана, що підтримує її. Це може свідчити про те, що ці двоє ще спробують зірвати домовленості між Києвом та Будапештом. Тож багато залежатиме від готовності угорської влади не піддаватися на їх провокації.
В цій статті детально пояснюється, про що йдеться у домовленостях та чого варто чекати.
Конфлікт між Україною та Угорщиною
Про пік конфлікту вже згадувалося.
Установчий саміт “Карпатської вісімки” у Франківську, участь в якому Будапешт спершу погодив, раптово переріс у дипломатичний конфлікт. Прем’єр Петер Мадяр публічно звинуватив Київ у неузгоджених діях, що виявилося неправдою. Він також розірвав угоду між Нафтогазом та угорською MOL щодо будівництва нафтових сховищ для України, хоча це мало принести вигоду обом сторонам.
У звичайних умовах такі дії призвели б до ще більшого погіршення відносин. Проте в Україні вже існувала глибока криза, й Київ не був зацікавлений у симетричних відповідях.
Чому Мадяр це робив? Угорська влада намагалася реагувати на внутрішні закиди, які задіяли у питаннях проукраїнського підходу.
Однак, через деякий час угорська влада усвідомила, що зайшла занадто далеко.
Із цим контекстом Будапешт почав шукати шляхи для відновлення діалогу з Києвом.
Відновлення українсько-угорського діалогу
Переломним моментом, на думку кількох джерел, стала Генасамблея ООН у Нью-Йорку.
Там угорську делегацію представляла Аніта Орбан, яка зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою та домовилася про конфіденційність їхніх обговорень. Лише тепер, коли домовленості наближаються до реалізації, Сибіга підтвердив цю інформацію.
Важливо, що Аніта Орбан дала інтерв’ю про Україну проорбанівському виданню, де висловила можливість перегляду позиції Угорщини у Карпатському форматі та позитивні сигнали щодо нацменшин.
В рамках переговорів, які відбулися до Карпатського саміту, продовжились обговорення про умови руху України до ЄС.
Віцепрем’єр Ченцов активно комунікує з Анітою Орбан, що свідчить про відновлення діалогу.
Обмін для України та Угорщини
Необхідність відновлення довіри між сторонами є очевидною. На даний момент деталі домовленості свідчать про її відсутність.
Це обумовлено не лише останніми звинуваченнями, а також тим, що досі існує непорозуміння стосовно зобов’язань Угорщини.
В цілому, угода між Києвом та Будапештом має прості обрису.
Україна зобов’язалася внести зміни до закону “Про освіту”, узгоджені з представниками меншин. Для ЄС питання меншин є важливими, і ці зміни передбачені в “дорожній карті” процесу.
Угорщина ж зобов’язалася відкрити ще два кластери у переговорах про вступ України до ЄС, що є продовженням попередніх обіцянок.
Однак через брак довіри система виконання домовленості передбачає паралельний рух до цілей.
Перший публічний крок зробила Україна, зареєструвавши проєкт змін до закону.
Наступний крок за Угорщиною.
6 жовтня на засіданні COELA угорська сторона повинна підтримати надіслання Україні листа з проханням надати позиції щодо кластерів.
Цей бюрократичний крок, який досі блокувався, є важливим для відкриття кластерів.
Подальші технічні процедури ми маємо пройти разом з європейськими партнерами. Зустріч Ради Євросоюзу, на якій ухвалять фінальне рішення, запланована на 13 жовтня, а до цього часу Український парламент має ухвалити закон.
Для цього Верховна Рада планує провести позачергове засідання 12 жовтня.
Є впевненість, що голоси для прийняття закону наявні.
Зміни для Угорщини та України
Що саме має змінитися? Основні ідеї законопроєкту не нові — Київ обіцяв Орбану внести зміни у законодавство про освіту для врахування вимог меншин.
Проєкт закону також враховує інтереси румунської меншини. Це не “угорський закон”, а стосується всіх меншин, окрім російської.
Головна зміна — запровадження статусу школи нацменшини, який вимагав компромісу. Угода по досягненню цього статусу є важливою для представників угорської меншини.
Очікується, що голосування за законопроєкт відбудеться, адже підтримка інших груп також налагоджується.
Обговорюється можливість одночасного ухвалення законопроєктів, що посилюють захист української мови.
Що далі?
Успішне виконання плану не завершить процес, але дозволить вийти з тривалої кризи у відносинах України та Угорщини.
Підхід офіційного Будапешту змінився за останні кілька тижнів, і угорська влада усвідомила потребу досягти домовленості.
Сподіваємось, що це відкриє шлях до зустрічі на найвищому рівні між Володимиром Зеленським та Петером Мадяром, що дасть можливість прем’єру Угорщини продемонструвати досягнення у відносинах з Україною.
Для України важливо, щоб наш вступ до ЄС не став предметом нових блокад.
У разі успішної реалізації поточної угоди, можна сподіватися на зняття вето з двох останніх кластерів.
“Ми виконуємо свої зобов’язання, і це повинно відобразитися у прогресі вступних переговорів”, — заявив Всеволод Ченцов.
Автор: Сергій Сидоренко
