Вчені продовжують розкривати таємниці арктичної експедиції
З моменту загибелі екіпажів двох кораблів, які прямували до Арктики, минуло майже двісті років. Науковці продовжують ідентифікувати тіла загиблих, використовуючи новітні технології та аналіз ДНК.
Не вдала експедиція в Арктику 1845 року перетворилася на легенду, а таємнича доля двох кораблів навіть стала основою для історій жахів. Дослідники намагаються розгадати таємницю зникнення екіпажів і стали на крок ближче до відповіді: новий аналіз ДНК виявив ще чотирьох членів екіпажу, які загинули під час експедицій “Терор” і “Еребус”.
Історія почалася 19 травня 1845 року, коли експедиція під керівництвом сера Джона Франкліна відпливла з Грінгайтха, графство Кент, Англія, для дослідження Північно-Західного проходу — незвіданого морського шляху через північну частину Північної Америки.
Експедиція включала два кораблі — HMS Terror і HMS Erebus, на борту яких перебувало 134 члени екіпажу. Судна були оснащені найсучаснішими технологіями, а запаси їжі, за розрахунками, мали вистачити на три роки, з можливістю продовження терміну до п’яти років.
На початковому етапі експедиція втратила п’ять членів екіпажу через проблеми зі здоров’ям та дисципліною, але кораблі продовжили шлях зі 129 людьми. Однак далі ситуація погіршилася.
У вересні 1846 року кораблі застрягли в кризі біля острова Кінг-Вільям після зими, проведеної у районі острова Бічі. Після смерті Джона Франкліна у 1847 році залишки екіпажу залишалися на кораблях до 22 квітня 1848 року, коли вирішили залишити їх і спробувати дістатися до материкової частини Канади. Дані свідчать про те, що жоден із них не загинув. Проте вже в 1848 році дружина Франкліна, Джейн, і британські офіцери організували першу місію для розслідування загибелі членів екіпажу, виявивши їхні могили на острові Бічі.
Під час другої місії в 1854 році шотландський хірург доктор Джон Рей поспілкувався з інуїтами, які повідомили, що кілька білих людей померли від голоду поблизу річки Грейт-Фіш і що частина членів екіпажу вдалася до канібалізму у відчайдушній спробі вижити.
У 2014 році вчені визначили місцезнаходження “Еребуса”, а у 2016 — “Терору”. Завдяки сучасним технологіям та свідченням інуїтів, дослідники отримали нові дані. У 2019 році було опубліковано перші кадри інтер’єру затонулих суден.
Протягом двох століть вчені знайшли рештки, які, ймовірно, належать зниклим членам екіпажу на острові Кінг-Вільям і півострові Аделаїда. У 2021 році антропологи з Університету Ватерлоо за допомогою ДНК від родичів ідентифікували останки інженера HMS Erebus Джона Грегорі, а у 2024 році — капітана Джеймса Фіцджеймса з ознаками канібалізму.
Згідно з інформацією від доктора Дугласа Стентона, їм вдалося ідентифікувати трьох членів екіпажу — матросів з HMS Erebus, які загинули в бухті Еребус, та ще одного із HMS Terror. Цей моряк виявився Гаррі Пегларом, капітаном фок-палуби на HMS Terror. Це відкриття розкриває таємницю, що існувала понад 150 років. Документи Пеглара, знайдені раніше, містили його свідчення і описи подій експедиції.
Серед членів екіпажу HMS Erebus були: Вільям Оррен, матрос першого класу; Девід Янг, юнга першого класу; і Джон Брідженс, стюард молодшої офіцерської ланки. Всі вони пережили перші три роки експедиції, але загинули, намагуючись залишити Арктику.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що в Арктику вирушила найбільша в історії експедиція. Також Фокус раніше писав про те, що в Арктиці знайшли втрачене 150 років тому британське судно.
