Пам’ять про Сандро Маццолу
Вчора, 19 вересня, пішов з життя 83-річний Сандро Маццола.
Ця постать – одна з найбільших легенд клубу “Інтер”, видатний гравець збірної Італії, а також син Валентіно Маццоли, який став жертвою авіакатастрофи.
Авіатроща на пагорбах Суперги в 1949 році залишила Сандро сиротою, проте новими “батьками” для нього стали найвеличніші гравці тієї епохи.
А що було далі?
Золоті часи італійського футболу, які навряд чи коли-небудь повторяться.
***
Пішла епоха.
Вже давно ходили чутки про погане здоров’я Сандро. Він рідше з’являвся в ЗМІ, хоча раніше любив спілкуватися. Однак місяць тому дав велике інтерв’ю для Gazzetta.
Говорив тихо і ледь розбірливо, ніби підводив підсумки:
“Я й досі бачу сон. Ми йдемо з батьком до ‘Філадельфії’, і я розповідаю йому про своїх дітей. І ще про Інтер. Про два кохання, яким віддав своє серце.”
“Чи загоїлася рана від Суперги? А хіба таке можливо? Мені було 6 років, 5 місяців та 23 дні…”
Тоді катастрофа шокувала світ.
4 травня 1949 року команда “Гранде Торіно” зникла за лічені секунди, коли пілот не розрахував висоту через туман і врізався в пагорб.
Серед 31 загиблого був Валентіно Маццола, головна зірка італійського футболу, ім’ям якого у Бразилії навіть прозвали Жозе Альтафіні.
Тоді Сандро ще не міг усвідомити масштабу біди.
Він не знав, де його мама Емілія та молодший брат Ферруччо.
Подруга Валентіно, коли той загинув, навіть не намагалася допомогти, а просто віддала хлопця знайомим в село, де його через місяць знайшли карабінери та фанати “Торіно”:
“Усі мене обіймали, а я не розумів нічого. Я шукав і не знаходив знайомих облич.”
Пішла епоха.
***
Сьогодні еліта футболу заробляє мільйони, а тоді у Сандро, Ферруччо та Емілії не залишилося ні копійки.
Вони бідували, і незабаром жінка вдруге вийшла заміж.
На їхньому порозі з’явився Беніто Лоренці, на прізвисько “Отрута”. Валентіно колись допоміг йому в збірній, і нападник Інтера прагнув віддячити – привіз дітям м’ячі, бутси, футболки.
Він вмовив босів “Інтера” зробити хлопців талісманами команди. Вони виходили на “Сан Сіро” перед іграми і отримували гроші за перемоги та нічиї.
Сандро був вдячний за це до останніх днів:
“Ті гроші нас врятували, вони були життєво необхідними.”
“Може, я був занадто малим, щоб вчитися у батька. Але мені пощастило навчитися у тих, хто його знав…”
Він хотів грати за “Торіно”, як тато, але коли побачив пагорб, де той загинув, не зміг продовжити.
Отже, залишався лише “Інтер”.
Тим більше, що в школі Нерадзуррі навчав Джузеппе Меацца – чи можуть ви уявити?
“Він сформував мою техніку. Після тренувань давав уроки ударів – правою, лівою, з підйому. Скільки гравців сьогодні це повторять?” – запитує Маццола.
В Серії А їх небагато. Золоті часи футболу давно позаду, а “Інтер” все ще намагається бути найкращим, вилітаючи з ЛЧ від “Будє-Глімта”.
Пішла епоха.
***
У роки юності Маццоли все було інакше.
Італія була сповнена талантів і життєвої сили. Фелліні та Феррарі, Армані та Челентано творили не лише історію країни, а й західної культури.
А Сандро готувався до дебюту.
Кілька разів він думав кинути футбол через образи на трибунах – мовляв, куди йому до батька. Його заспокоювали Ферруччо, Меацца і тренер Інтера Еленіо Еррера:
“Від долі не втечеш”, – повторював брат.
І в 1961 році настав цей момент. “Інтер” у “золотому” матчі переміг “Ювентус”, але фани прорвалися на поле, тому було призначено перегравання.
У знак протесту бос Інтера Анджело Моратті відправив молодіжку – і серед інших Маццолу.
Того дня Сандро мав три усні іспити в університеті, але вся група просила викладачів, щоб він здав усе раніше, адже йому на матч!
Він встиг, звісно.
А далі – забив з пенальті та став лідером команди в безнадійному поєдинку, де “Юве” переміг 9:1.
“Я грав з твоїм батьком. Він був найкращим з усіх. Ти гідний свого батька”, – сказав йому Джамп’єро Боніперті, що завершував кар’єру. Сандро був надто схвильований, щоб щось відповісти.
І навіть через три роки, коли його зірка вже сяяла по всій Італії, він лише заплакав, коли до нього після фіналу КЄЧ-1964 підійшов Альфредо Ді Стефано з футболкою, повторивши: “Ти гідний свого батька”.
Дубль Маццоли на “Пратері” у ворота Реала став історичним моментом.
Йшла ще одна епоха.
***
А “Інтер” під керівництвом Еррери набирав оберти.
Наступного сезону вони знову виграли КЄЧ, а Маццола забив важливий гол у півфіналі на “Енфілді”.
Він грав як центральний або атакувальний півзахисник, відпрацьовував у захисті і покладався на швидкість, дриблінг та удар. Сандро не вів гру, а включався в потрібний момент. У нього був фірмовий фінт – серпентин, від якого страждали суперники.
Тим часом навколо Еррера проводили революцію.
Широкі повноваження ліберо – вільного захисника – пішли саме від його Нерадзуррі.
Еррера довів оборонну стратегію до ідеалу завдяки працездатності та креативу Маццоли:
“Маг змінив мій характер. Він зрозумів, як мене використовувати. Він першим ввів у нас дієту, а Луїсіто Суарес ховав від нього хамон у номері.”
Ах, які протистояння вони влаштовували з “Міланом”!
Тактика, стратегія, боротьба – все відходило на другий план, коли суперничали два мозкові центри. Сандро Маццола проти Джанні Рівери – хто кого?
“Це було здорове суперництво. Ми поважали один одного, але були двома половинками одного міста. Я стриманий; моє життя – сім’я та футбол. Джанні – більше для перших шпальт газет.”
“У 1968 році ми разом заснували профспілку футболістів.”
Та не пощастило їм з тренером збірної! Ані на Євро-1968, ані на ЧС-1970 тренер не поєднав Маццолу та Ріверу на полі. Це увійшло в історію, як “естафета” – один виходив на поле тільки після того, як інший йшов.
При цьому обидва були капітанами та гравцями величезного таланту.
Ріверу ледь заспокоїли на Мундіалі, дізнавшись, що у старті гратиме Маццола. Сандро, у свою чергу, жбурнув бутси в тренера, почувши про заміну в півфіналі проти ФРН.
Лише разом вони могли протистояти Бразилії Пеле, проте Італію переміг власний тренер:
“Згодом ми перетиналися, але душевно поговорили лише раз, після ЧС-1974. Ми зрозуміли, що наша епоха підходить до кінця…”
***
Проти Рівери Маццола провів свій останній матч кар’єри.
Фінал Кубка Італії-1977, де “Мілан” переміг “Інтер” 2:0, а Сандро після гри процитував Данте: “Так хочуть там, де все здійснити можуть, чого бажають”.
Вам відомий футболіст, який нині здатен процитувати Божественну комедію?
Пішла і ця епоха.
Освічений і грамотний Маццола легко знайшов себе поза полем – став менеджером в “Інтері” та піонером у коментуванні на ТБ.
Під час ЧС-1982 Сандро вперше став співведучим-експертом – і його харизматичний стиль сподобався аудиторії, тому він працював у цій ролі й на ЧС-2006.
“Про що шкодую? Я хотів купити Платіні, але Фраїццолі відмовився. Я домовився з Фалькао, але контракт залишився не підписаним через втручання Андреотті.”
“Але у мене є шедевр – це Роналдо. Я дізнався, що він хоче покинути Барселону, зустрівся з ним, і він пообіцяв
