Миколаївська міська рада вже не вперше опиняється у центрі уваги через роботу своєї управлінської команди. Затримання заступника мера Іллі Тереха та начальниці відділу бухгалтерського обліку за підозрою в отриманні неправомірної вигоди, кадрова криза у виконкомі, призначення нової заступниці Наталії Іванус із політичним минулим, пов’язаним із ОПЗЖ, – усе це можна розглядати як окремі епізоди. Але є ще один показник, який важче пояснити політичною боротьбою, – цифри міського бюджету.
І вони також дають підстави ставити питання до якості управління Миколаївською громадою.
Аудитори вже знайшли 34,5 мільйона
На початку 2025 року Західний офіс Держаудитслужби оприлюднив результати державного фінансового аудиту бюджету Миколаївської міської територіальної громади за період з 1 січня 2021 року до 30 червня 2024 року.
Висновок аудиторів був невтішним: громада втратила або недоотримала близько 34,5 млн грн.
Найбільша проблема – земельні ресурси. Через відсутність єдиного підходу до визначення орендної плати за земельні ділянки однакового цільового призначення бюджет недоотримав близько 19,5 млн грн.
Ще 8,9 млн грн громада, за даними аудиту, втратила через використання земельних ділянок без належних документів.
Тобто лише ці два епізоди дали понад 28 млн грн недоотриманих доходів.
Аудитори також виявили проблеми з орендою землі під водними об’єктами, розміщенням тимчасових споруд та наданням пільг з орендної плати. Окремо було встановлено, що з бюджету громади оплачувалося навчання дітей з інших громад без належного відшкодування – втрати оцінювалися у 1,9 млн грн.
Ще близько 3,2 млн грн аудитори пов’язали з безпідставною оплатою ПДВ, нарахованого на зарплату працівників та оплату виконаних підрядниками робіт. Під час ревізій у відділі освіти, міській лікарні, ЖКУ та «Миколаївводоканалі» також виявляли втрати понад мільйон гривень.
Матеріали окремих ревізій Держаудитслужба передала поліції, прокуратурі та БЕБ.
Це важливий контекст. Адже аудит охоплював не один невдалий договір і не один епізод, а цілу систему управління бюджетними ресурсами громади протягом кількох років.
А що відбувається з бюджетом зараз?
Показово подивитися не лише на аудит 2021–2024 років, а й на те, як міська влада виконує бюджет уже у 2026 році. За інформацією фінансового управління Миколаївської міської ради станом на 1 вересня 2026 року, за січень–серпень до загального фонду бюджету фактично надійшло 262,96 млн грн при уточненому плані 252,50 млн грн. Тобто доходи загального фонду виконано на 104,1%.
На перший погляд – результат хороший. Але якщо подивитися всередину цифр, картина стає значно цікавішою. Головним джерелом перевиконання є податок на доходи фізичних осіб. Його план виконано на 103,7%: при плані 139,73 млн грн фактично отримано 144,90 млн грн. Тобто бюджет отримав приблизно на 5,2 млн грн більше, ніж очікували.
І саме цей стабільний податок значною мірою дозволяє загальному фонду демонструвати красиві 104,1%.
Але за іншими джерелами ситуація далеко не така успішна.
Податки, які міська влада не змогла зібрати за планом
Найбільш разючий приклад – акцизний податок із виробленого в Україні підакцизного товару. План на січень–серпень становив 359,5 тис. грн, а фактично бюджет отримав лише 19,6 тис. грн. Тобто виконання – приблизно 5,5%. Іншими словами, з кожних запланованих 100 гривень місто отримало лише близько 5,5 гривні.
Ще один великий провал – плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. При плані 10,6 тис. грн фактичні надходження склали лише 1,1 тис. грн – близько 10,4% виконання.
Не виконано і план надходжень від єдиного податку із сільськогосподарських товаровиробників: 1,38 млн грн при плані 1,61 млн грн, або приблизно 85,8%.
Адміністративні штрафи дали 190,5 тис. грн замість запланованих 287,5 тис. грн – близько 66,3%.
Орендна плата за користування комунальним майном також не дотягнула до плану: 1,54 млн грн фактично проти 1,62 млн грн запланованих.
Загалом за наведеними у звіті статтями недовиконання плану становить сотні тисяч гривень.
І тут з’являється цікава паралель із висновками Держаудитслужби. Ще під час аудиту міську владу критикували за неефективне використання земельних ресурсів та комунального майна, недоотримання орендних платежів і проблеми з адмініструванням доходів. А у поточному бюджеті знову бачимо недовиконання окремих доходів від надр, землі, сільгоспвиробників та комунального майна.
Повторюваність проблем із плануванням та мобілізацією окремих доходів безумовно заслуговує на запитання до фінансового управління та керівництва громади.
Гроші є. Але витрачати їх не встигають
Ще цікавіша ситуація із видатками. За січень–серпень 2026 року уточнений план видатків загального фонду становив 403,75 млн грн. Касові видатки склали лише 339,22 млн грн.
Тобто бюджет витрачено на 84%. Простіше кажучи, за вісім місяців року залишилося невикористаними приблизно 64,5 млн грн від планових видатків загального фонду.
Якщо бюджетна програма передбачає конкретні видатки, а через дві третини бюджетного року виконано лише 84% плану, виникає питання: чи достатньо якісно міська влада планує свої видатки та організовує їх виконання? Особливо з огляду на те, що громада одночасно має проблеми із залученням частини власних доходів.
Ще гірша картина зі спеціальним фондом. За січень–серпень фактичні видатки спеціального фонду становили лише 9,1 млн грн, або 24,1% плану. Тобто тут виконання плану значно нижче, ніж у загальному фонді.
1115 штатних одиниць – і питання до результату
На 2026 рік міська рада затвердила загальну чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів у 1115 штатних одиниць. Чи відповідає управлінський ресурс результату, який отримує громада? Адже в системі, де працює понад тисяча штатних одиниць, бюджетне планування, земельні відносини, оренда комунального майна, закупівлі та виконання бюджетних програм мають бути одними з базових управлінських функцій. І саме в цих сферах аудитори вже виявляли проблеми.
А паралельно – кримінальна справа у команді мера
Тут не можна оминути й історію, яка стала найбільш резонансним кадровим скандалом у міській раді. У січні 2025 року правоохоронці затримали заступника міського голови Іллю Тереха та начальницю відділу бухгалтерського обліку Еллу Кульчицьку-Костик.
За версією слідства, вони вимагали від підприємця 7% від суми договорів за те, щоб не створювати перешкод під час постачання товарів та їх оплати.
Правоохоронці задокументували отримання 25 тисяч гривень, а бухгалтерку затримали під час отримання ще 17 тисяч гривень, які, за даними слідства, призначалися заступнику мера. Обом повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
Сам Щебель після затримання заявляв, що Терех та Кульчицька-Костик відсторонені від роботи за рішенням суду, а коментувати саме затримання він не буде до завершення слідства та суду. Зрештою Терех залишив посаду.
А вже у серпні 2026 року, на тлі кадрової кризи, Щебель призначив своєю новою заступницею Наталію Іванус. Нагадаємо, що чиновниця ще 2020-го була секретарем Миколаївської міської територіальної виборчої комісії від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя».
Таке кадрове рішення місцеві пояснюють просто: після звільнення Тереха та через стан здоров’я іншого заступника Юрія Шпака мер фактично залишився без повноцінної команди заступників.
Проблема не в одному скандалі
Сукупність фактів дають підстави поставити значно конкретніше питання. Наскільки ефективно працює управлінська система, яку роками формує Андрій Щебель? Бо з одного боку – аудит, який виявив 34,5 млн грн втрат і недоотриманих резервів. З іншого – у 2026 році бюджет загалом наповнюється краще за план, але окремі джерела доходів провалюються в рази, а видатки загального фонду за вісім місяців виконані лише на 84%, спеціального – на 24,1%.
І паралельно – кримінальне провадження щодо заступника мера та працівниці міської ради, після якого керівна команда фактично потребувала кадрового перезавантаження.
Якщо державні аудитори вже фіксують проблеми, бюджет не виконується, а найближчі соратники – або під слідством, або з «проросійським» минулим – то хто в міській раді відповідає за якість управління і які висновки з цього зробив сам Андрій Щебель?
