Верховна Рада України засудила репресії проти угорців
3 вересня 2026 року український парламент ухвалив важливе рішення, яке підкреслює єдність депутатів усіх фракцій—261 голос підтримали законодавці в питанні засудження етнічно обумовлених репресій проти угорців, вчинених Москвою після Другої світової війни.
Ці події в Угорщині відомі під назвою “маленький робот”, що стало національною трагедією та призвело до загибелі десятків тисяч угорців. Для України радянські репресії проти угорців є частиною історії, адже вони почалися на Закарпатті, де знаходились найбільші концентраційні табори.
Незважаючи на те, що це рішення вітали в Будапешті, українські депутати заявили, що ухвалювали його “для себе, а не для угорців”. Однак це рішення ставить під сумнів готовність угорського уряду до діалогу, враховуючи, що вони вимагають змін у законодавстві щодо меншин.
Що таке “маленький робот”
Термін “маленький робот” (Málenkij robot) відображає трагедію, яка тривала після 1944 року, коли радянські війська увійшли до Угорщини. Тоді відбулися масові депортації угорців до таборів ГУЛАГу, під час яких було депортовано понад 130 тисяч осіб, з них понад 66 тисяч загинули.
Ці депортації охоплювали як військовополонених, так і цивільних осіб, зокрема жінок, які зникали безвісти під час “маленького робота”. Закарпаття стало ключовим регіоном для радянських репресій, які почалися тут раніше, ніж в інших регіонах.
Рішення Верховної Ради
В Україні 3 вересня вперше на офіційному рівні визнали масові злочини проти угорців, попри те, що формулювання не відповідали повністю очікуванням з Будапешта. Проєкт постанови зареєстрували напередодні, а депутатам вдалося ухвалити його за рекордно короткий термін.
261 депутат підтримав заяву, що засуджує переслідування угорців, визначаючи їх як злочини проти людяності. Однак документ зосереджений лише на репресіях на території Закарпаття, що викликало питання про його повноту.
Візит Стефанчука до Угорщини
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук планує візит до Будапешта, що має стати важливим кроком у відносинах між Україною та Угорщиною. Офіційні заяви Угорщини свідчать про те, що вони не готові знімати блокаду з європейської інтеграції України, поки не буде ухвалено зміни до законодавства щодо меншин.
Паралельно з цим візитом, український уряд має шанс отримати зрозумілу позицію угорських партнерів і зрозуміти реальні вимоги для зняття блокади. Серед цілей візиту – вшанувати пам’ять жертв радянських репресій та обговорити подальші кроки в українсько-угорських відносинах.
