Згідно з даними, майже 45% відходів у Запорізькій громаді складають біовідходи та деревина. Їхнє відокремлення від загального потоку допоможе майже вдвічі зменшити масу сміття, яке потрапляє на переповнений полігон побутових відходів.
Ці результати були отримані в ході дослідження морфологічного складу побутових відходів, проведеного громадською організацією “Запоріжжя без сміття” в період з жовтня 2025 року до травня 2026 року. Отримані дані стануть корисними для розробки Місцевого плану управління відходами.
Крім того, ГО “Запоріжжя без сміття” спільно з ГО “Екологічні новини” з Херсону створила практичний Алгоритм визначення морфологічного складу побутових відходів, що доповнює офіційні методики практичними рекомендаціями — від підготовки дослідження до організації роботи сортувальників і аналізу результатів.
Відходи Запоріжжя в деталях
Середня маса біовідходів і деревини становить 44,55% від загального обсягу відходів у Запоріжжі (за масою) та 28,49% (за об’ємом). Найбільша частка спостерігається у приватному секторі — 56,4% (за масою), а восени частка садових відходів у цьому секторі досягала 73%.
У багатоквартирних будинках біовідходи складають 38,18% (за масою) та 26,11% (за об’ємом), а у відходах від підприємств — 33,17% (за масою) і 15,71% (за об’ємом). Хоча ця частка менша, ніж у приватному секторі, вона суттєво перевищує інші категорії відходів.
Загалом біовідходи та вторинна сировина складають майже 59% від загальної маси відходів у Запоріжжі, і ще близько 20% мають високий потенціал для повторного використання.
Дослідники вважають, що біологічні відходи потрібно вилучати з загального потоку. Це зменшить навантаження на полігон на половину за масою та третину за обсягом, а також зменшить витрати на збирання і транспортування, запобігатиме утворенню фільтрату і метану та дозволить отримувати якісний компост для озеленення.
Враховуючи ці дані, будівництво сміттєспалювальних установки для змішаних відходів є економічно та екологічно недоцільним. За законодавчою ієрархією управління відходами спочатку має бути запобігання утворенню відходів, підготовка до повторного використання, рециклінг, а вже потім — відновлення відходів для виробництва енергії. Без ресурсозберігаючих компонентів та біовідходів, які не доцільно спалювати, залишок відходів не вартий створення сміттєспалювальної установки.
Також можна розглянути створення центру повторного використання та ремонту. Це підтверджують дані: великогабаритні відходи складають 5,68% загального потоку, текстиль — 4,78%, ремонтні відходи — 4,45%. Дослідники пов’язують велику кількість великих і ремонтних відходів із специфікою прифронтового Запоріжжя — наслідками обстрілів, відновлювальними роботами та заміною пошкодженого майна. Зважаючи на кількість руйнувань, такий центр може бути затребуваним і допомогти мешканцям зекономити на відновленні.
Навіщо громадам досліджувати власне сміття
Українським громадам слід розробляти місцеві плани управління відходами відповідно до державної та регіональної політики. Для цього потрібно знати не лише загальну кількість сміття, а й його склад.
Середні показники для України чи області не дають повної картини, оскільки склад відходів залежить від типу забудови, території та пори року.
Дослідження морфологічного складу допомагає визначити, яку частину відходів можна не утворювати, повторно використовувати, компостувати або переробляти. Повторні дослідження є важливими для оцінки ефективності вжитих заходів.
Основою запорізького дослідження стали державні методичні рекомендації. Під супроводом ГО “Екологічні новини” експерти проводили дослідження у Запоріжжі, Широківській громаді Запорізької області, а також брали участь у менторстві в Чернівецькій громаді.
За результатами роботи команда передала пропозиції щодо вдосконалення Міністерству розвитку громад і територій, яке планує їх врахувати під час наступного перегляду рекомендацій.
