День Державного Прапора України: історія символу національної гідності та боротьби за незалежність

День Державного Прапора України

23 серпня в Україні щорічно відзначають День Державного Прапора, який є одним із трьох ключових символів нашої держави.

Згідно з інформацією УІНП, свято було встановлено на офіційному рівні в 2004 році. Синьо-жовте поєднання кольорів має глибоке коріння, що сягає часів Русі та козацької доби. Козаки використовували синє тло для своїх знамен, на яких зображували жовті хрести, зброю та небесні світила.

У червні 1848 року, під час європейської “Весни народів”, синьо-жовтий стяг вперше підняли над ратушею у Львові як прапор українського народу.

29 березня 1917 року під час Свята свободи в Києві українські солдати крокували під національними прапорами. Сергій Єфремов описує: “Ціле море людських голів навкруги… безупинною лавою йшли люди протягом цілого дня. Ось блакитно-жовті – сонце і небо – українські прапори…”

У 1917 році синьо-жовтий прапор став офіційним стягом української державності, а в квітні 1918 року ці прапори майоріли над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі.

За часів радянської влади національний прапор був під забороною, проте дисиденти організовували акції з його підняття. Наприклад, 1 травня 1966 року студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса вивісили синьо-жовтий стяг над будівлею Київського інституту народного господарства, за що отримали тюремні терміни.

22 січня 1973 року Володимир Мармус із товаришами вивісив чотири прапори в Чорткові на Тернопільщині.

Офіційне повернення символу сталося на початку 1990-х років. 24 липня 1990 року прапор урочисто підняли над Київською міською радою, а 4 вересня 1991 року він з’явився над будівлею Верховної Ради України.

28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.