Чорногорія на шляху до ЄС: нові виклики та перспективи
В Європейському Союзі немає сумнівів, що наступним членом ЄС станеться Чорногорія. Єврокомісія має на меті її приєднання до блоку у 2028 році. Проте деякі оптимістичні прогнози вказують на можливість завершення переговорів вже наступного року, зокрема під час головування Греції в ЄС у другій половині 2027 року.
Однак, ймовірно, Україні доведеться чекати ще довше. Чорногорія стикається з новими політичними вимогами з боку Хорватії. Загреб почав блокувати закриття глав переговорів про вступ Чорногорії, використовуючи це як інструмент впливу.
Ця ситуація стає викликом для всього ЄС. Україні варто звернути увагу на цю історію, оскільки під час наближення до вступу в ЄС можуть виникнути нові претензії з боку чинних членів.
Приклад для України та Польщі
14 липня Чорногорія закрила два розділи переговорів щодо членства в ЄС. Однак Хорватія заблокувала закриття 14-го розділу, що стосується транспортної політики. Це не перша спроба Загреба використовувати вступ Чорногорії в ЄС для вирішення двосторонніх суперечок. У грудні минулого року Хорватія також заблокувала закриття глави, присвяченої зовнішній безпеці.
Серед нових вимог Хорватії, які можуть стати проблемою для Чорногорії, є питання щодо нижчих тарифів чорногорських автоперевізників. Загреб побоюється, що вступ Чорногорії в ЄС може загрожувати ринку їхніх перевізників. Це може мати важливе значення і для України, враховуючи попередні проблеми з польськими перевізниками.
Територіальні суперечки
Іншою серйозною проблемою є відмова Хорватії визнавати чорногорські авіаційні карти. Загреб побоюється, що таке визнання може зміцнити позиції Чорногорії у можливій територіальній суперечці. Сучасний кордон між країнами встановлений угодою 2002 року між Хорватією та Сербією і Чорногорією, яка діяла після незалежності Чорногорії у 2006 році. Хорватія підкреслює, що питання кордону залишається відкритим.
Також залишається невизначеним питання морської акваторії. Попередня угода передбачає, що сторони повинні вирішити це питання в міжнародному суді.
Війна та її наслідки
У 2000 році президент Чорногорії Міло Джуканович вибачився за обстріл хорватського Дубровника у 1991 році, що покращило відносини між країнами. Проте Хорватія вимагає більше, зокрема компенсацій громадянам за утримання в таборі Моринь.
Також Хорватія вимагає підписання угоди про пам’ятну табличку на місці табору та перейменування басейну у Которі, який носить ім’я чорногорського спортсмена, що охороняв табір.
Крім того, Хорватія вимагає повернення навчального корабля “Ядран”, який став символом territorial disputes між країнами. Обидві сторони вважають його своїм.
ЄС стикається з серйозними викликами у процесі розширення, зокрема у пошуку компромісів між Хорватією та Чорногорією. Успішне вирішення цих питань може стати важливим досвідом для майбутніх переговорів про вступ України в ЄС.
