Атаки на Каріма Хана: загроза незалежності Міжнародного кримінального суду
Щоб інституція зазнала краху, не завжди потрібно стикатися з гучними скандалами чи помилками. Іноді достатньо маніпуляцій, коли цілеспрямоване руйнування подається як чесне розслідування, маскуючись під прагнення до підзвітності. Хоча ця підміна стає очевидною, усвідомлення цього може прийти занадто пізно для виправлення завданої шкоди.
Сьогодні ми можемо спостерігати подібну ситуацію в атаках на Каріма Хана, головного прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Останні події чітко відображають цілі, яких активно прагнуть Сполучені Штати та Ізраїль протягом останніх місяців.
Ця історія почалася у квітні 2024 року, коли група американських сенаторів фактично пригрозила Хану, попередивши, що в разі, якщо він вирішить вимагати арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу за воєнні злочини, він сам стане мішенню. Проте Хан не злякався і подав запит на видачу ордерів на арешт Нетаньягу, колишнього міністра оборони Йоава Галанта та кількох командирів ХАМАС.
Він діяв так само, як і раніше, коли намагався домогтися арешту президента Росії Владіміра Путіна, колишнього президента Філіппін Родріго Дутерте та керівництва “Талібану”. Натомість противники Хана почали кампанію за його усунення, використовуючи звинувачення у сексуальних домаганнях як головний інструмент.
Цей випадок є класичним прикладом того, як інституція не керується принципами верховенства права у внутрішніх суперечках, які вона покликана відстоювати в глобальному масштабі. Внутрішня судова колегія МКС розглянула звинувачення і дійшла висновку, що вони не підтверджуються достатніми доказами. Проте ті, хто прагне усунення Хана, не відступають.
Останні події свідчать про те, що країни-учасниці МКС готуються об’єднати два різні питання в одному голосуванні: чи мало місце серйозне порушення службової етики та чи слід усунути прокурора з посади. Це не формальність.
Об’єднання цих питань відкриває можливість для усунення прокурора МКС на основі непідтверджених звинувачень. Або навіть через інтимні стосунки з людьми, які займають керівні посади.
Справа Хана є складовою частиною ширшого наступу на МКС, тому важливо зрозуміти, хто є його ворогами і чого вони прагнуть. 13 липня державний секретар США Марко Рубіо опублікував статтю, де чітко висловив плани США щодо демонтажу Міжнародного кримінального суду.
Це не порожні слова. Раніше США вже запровадили санкції проти 11 високопосадовців МКС, включаючи Хана, його заступників та суддів. Їхні банківські рахунки заблоковані, а кредитні картки анульовані.
Рубіо не обмежився лише заявами про намір демонтувати МКС. Він подав цю кампанію як цивілізаційний хрестовий похід, представивши Суд як інструмент глобалістських еліт та ворожих урядів. Він оголосив про кампанію, спрямовану на об’єднання союзників, які поділяють доктрину національного суверенітету в протистоянні глобалізму.
Згідно з інформацією Financial Times, у травні під час зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном президент США Дональд Трамп запропонував Китаю та Росії приєднатися до атаки на МКС. Обрання такими партнерами країн, які мають найбільше підстав побоюватися юрисдикції МКС, свідчить про справжні мотиви операції проти Хана.
Необхідно також звернути увагу на збіг інтересів американського та ізраїльського керівництва. Адміністрації Трампа і Нетаньягу прагнуть забезпечити, що жоден міжнародний суд не зможе притягнути до відповідальності їхніх військових та союзників, незалежно від серйозності звинувачень у воєнних злочинах. Вони бачать “скандал навколо Хана” як можливість послабити Суд, не руйнуючи його ззовні.
Країни-учасниці Римського статуту стоять перед вибором, наслідки якого можуть мати значний вплив на майбутнє. Вони можуть вимагати процедури, гідної інституції, яку самі створили, або створити небезпечний прецедент, коли політична доцільність переважатиме над судовими висновками.
Правильний вибір очевидний. МКС має зберігати незалежність і не піддаватися тиску тих, хто прагне зруйнувати його “цеглина за цеглиною”. Карім Хан проявив мужність та стійкість, домагаючись ордерів на арешт осіб, яких раніше вважали недоторканими. У часи, коли міжнародне кримінальне правосуддя зазнає серйозних атак, він заслуговує на підтримку всього світу.
