Гуманоїдні роботи вперше в світі провели операцію на свинях під дистанційним керуванням хірургів
Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали гуманоїдних роботів для проведення операцій на живих тваринах. Під час доклінічного дослідження роботи, контрольовані хірургами, успішно виконали дві малоінвазивні операції з видалення жовчного міхура у свиней.
Науковці вважають, що після завершення клінічних випробувань такі системи можуть дозволити хірургам дистанційно проводити роботизовані операції в невеликих лікарнях та клініках, які не можуть дозволити собі встановлення дорогих спеціалізованих хірургічних роботів.
Основою експериментальної системи став гуманоїдний робот Unitree G1, розроблений китайською компанією Unitree Robotics. Для медичних процедур дослідники обладнали його спеціальними адаптерами для утримання хірургічних інструментів і створили програмне забезпечення, яке дозволяє точно передавати рухи рук хірурга на роботизовані маніпулятори.
Під час операцій лікар використовував комп’ютерну консоль зі стереоскопічним дисплеєм для об’ємного зображення операційного поля, а також педаль для миттєвого підключення або відключення керування інструментами. У першій операції асистент-хірург працював поруч із роботом, тоді як під час другої процедури одночасно діяли два дистанційно керовані роботизовані помічники.
Однією з переваг нового рішення є значно нижча вартість у порівнянні зі спеціалізованими хірургічними системами. Базова версія Unitree G1 коштує від 13 500 доларів, в той час як повністю оснащена конфігурація може перевищувати 67 000 доларів. Для порівняння, популярна система da Vinci Surgical System коштує від 500 тисяч до кількох мільйонів доларів.
Гуманоїдний робот займає значно менше місця, маючи зріст приблизно 1,5 метра і вагу лише 27 кг, тоді як традиційні роботизовані хірургічні комплекси важать понад 800 кг і потребують великих операційних.
Проте дослідники зауважують, що технологія ще на ранній стадії розвитку. Під час операцій команді доводилося неодноразово призупиняти процедуру для повторного калібрування роботів або фізичного коригування їхнього положення, що збільшувало тривалість втручань у порівнянні з використанням сучасних спеціалізованих систем.
Серед інших обмежень – невеликий розмах рук Unitree G1, що становить лише 450 мм, та затримка між рухами хірурга і реакцією робота, яка наразі складає кілька сотень мілісекунд, тоді як для комфортабельної роботизованої хірургії необхідно не перевищувати 150 мілісекунд.
Незважаючи на успішний експеримент, науковці підкреслюють, що повністю автономні хірургічні роботи, що можуть без участі людини безпечно проводити операції, залишаються перспективою далекого майбутнього. Зараз акцент робиться на розвитку систем дистанційного керування, які можуть значно розширити доступ до висококваліфікованої медичної допомоги у різних регіонах світу.
