Естонія розробляє законопроєкт про видалення радянської символіки
Міністерство юстиції та цифрових технологій Естонії планує восени внести до парламенту новий законопроєкт, який регулюватиме порядок видалення радянської символіки з публічного простору, зокрема з об’єктів культурної спадщини, які підлягають державному захисту.
Необхідність розробки цього законопроєкту виникла після того, як у березні 2023 року президент Алар Каріс відмовився підписати поправки до Будівельного кодексу, ухвалені парламентом, вказуючи на їхню невідповідність Конституції через недостатню правову ясність.
Міністерка юстиції та цифрових технологій Лійза-Лі Пакоста зазначила, що основним питанням залишається статус будівель та інших об’єктів із радянською символікою, які зводилися для демонстрації влади радянського режиму. Вона вважає, що такі об’єкти не можуть бути частиною культурної спадщини Естонії і можуть бути виключені з державної охорони.
Однак частина експертів наполягає на збереженні охоронного статусу цих об’єктів, що викликає дискусії навколо законопроєкту.
Голова економічної комісії естонського парламенту Марек Рейнаас повідомив, що Міністерство юстиції підготує новий законопроєкт, який буде внесено до парламенту восени, після чого депутати розпочнуть його розгляд. Він зауважив, що деяка радянська символіка вже демонтована, проте багато об’єктів все ще підлягають державному захисту, що вимагає окремого законодавчого рішення.
Пакоста додала, що підготовка змін затягнулася через розбіжності з Міністерством культури. У свою чергу, Міністерство культури заявило, що після весни 2025 року не отримувало запитів про підготовку даного законопроєкту.
Нещодавно в Молдові депутати партії “Дія та солідарність” (PAS) подали до парламенту законопроєкт, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення голоду 1946–1947 років та сталінських депортацій. Окрім того, у лютому естонські правоохоронці відкрили кримінальну справу проти громадянина, який намагався перевезти через кордон 170 матрьошок.
