У ніч на 6 червня 2023 року Росія підірвала греблю Каховської ГЕС. Мільйони кубометрів води спрямувалися вниз за течією, затоплюючи села, міста, промислові об’єкти, заводи та поля фермерів. Аграрний Південь зазнав незворотних змін.
Напередодні третьої річниці цього воєнного злочину вийшов документальний фільм “Каховка. Велика вода. Як підрив ГЕС змінив Україну”. Стрічка висвітлює ще один бік трагедії — як підрив ГЕС вдарив по простим фермерам, чому агрологістика стрімко здорожчала та як український річковий флот опинився в складному становищі.
Земля залишається
Південь України (Херсонщина, Миколаївщина, Запоріжжя) — один з найродючіших регіонів Європи. Це територія чорноземів, палючого сонця, комбайнів, посівів та праці тисяч людей. Каховське водосховище в цьому регіоні — не просто джерело води, а ключова зрошувальна система, що забезпечує понад 580 тисяч гектарів угідь.
Цинічний підрив ГЕС змінив екосистему до невпізнаваності, завдавши катастрофічних збитків економіці, екології та місцевому населенню.
Для аграрного Півдня це означає мільйонні втрати, адже річка Дніпро до цього часу слугувала основною транспортною артерією для зерна. Великі агровиробники, такі як компанія “Нібулон”, мали власний флот, що складався з 80 суден для швидкого транспортування продуктів. Це забезпечувало вихід українського зерна на світовий ринок.
Для багатьох країн можливі перебої або зменшення постачання продукції з України є критичними. Ворожий підрив ГЕС істотно ускладнив роботу місцевих фермерів, адже немає альтернативи річковій логістиці.
Для аграріїв це — втрата родючих земель, зміна складу грунтів і сівозміни, підтоплення або засуха на сотнях гектарів. Витрати на логістику зросли: річкові перевезення стали неможливими, залізничні перевезення стали дорожчими, а автомобільний транспорт також подорожчав і став менш ефективним через затори на кордоні. Це втрати врожаю, угідь, бізнесу та мільярдні фінансові збитки.
Сергій Рибалко — один із тих, хто постраждав від агресії РФ. У родині Рибалко вже сім поколінь займалися сільським господарством. На лівобережній Херсонщині Сергій разом із дружиною заснували фермерське господарство, яке спеціалізувалося на вирощуванні картоплі.
“Почали з 50 гектарів, а перед повномасштабним вторгненням обробляли 2700 гектарів. Чіпси, які вироблялися з нашої картоплі, були популярними. У нас було сучасне овочесховище на 15 тисяч тонн. З початку війни ми втратили можливість працювати на рідній землі,” — ділиться фермер.
Підрив Каховської ГЕС став новим ударом для аграріїв.
“Зрошення було основою сільгоспвиробництва. Херсонщина без Каховської ГЕС не відновиться,” — підкреслює Сергій.
Внаслідок злочину Росії постраждав увесь аграрний сектор регіону — від малих господарств до великих агровиробників. Нижнє русло Дніпра стало непрохідним для вантажних суден, а ціни на українське зерно почали зростати.
Документальний фільм розповідає про агрологістику регіону до підриву ГЕС, великих гравців індустрії та простих фермерів, а також запитує в екологів і представників місцевої влади, як змінити ситуацію.
Відновлення
Стрічка порушує питання відновлення Каховської ГЕС як критично важливої умови для відродження регіону. Наголошується, що Україні для цього потрібні спільні зусилля міжнародних донорів, місцевої влади, агровиробників та фермерів.
“Відновлення Каховської ГЕС — це питання номер один для Півдня України. Це важливо не тільки для нас, а й для Європи. Від цього залежить вчасність експорту української продукції,” — зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Документальний фільм створено комунікаційною агенцією The Tellers. Стрічка виходить до третіх роковин злочину Росії.
Майбутнє аграрного Півдня є під питанням. Тим часом фермери продовжують сіяти, доглядати, збирати та відправляти зерно, часто працюючи в збиток. Аграрний сектор очікує на зміни, які потрібно запроваджувати вже зараз.
