Небезпечні секрети старовинних книг
Старі книги, які зазвичай асоціюються з історією та знаннями, можуть містити небезпечні матеріали. Дослідження показали, що в деяких рідкісних виданнях XIX століття виявлено сліди миш’яку, свинцю та ртуті, які досі можуть мати наслідки для музеїв та бібліотек.
Експерти з “Музеїв Вікторії” зазначають, що небезпечні речовини стали популярними під час промислової революції. Видавці шукали способи зробити книги привабливими для покупців, експериментуючи з новими яскравими пігментами.
У 1800-х роках заможні колекціонери часто замовляли індивідуальні палітурки, але згодом були введені декоративні тканинні обкладинки, які виготовляли за нижчою ціною. Під час вдосконалення методів друку почали використовувати ще яскравіші та стійкіші кольори. Наприклад, смарагдово-зелений пігмент, що містив миш’як, став популярним не лише в книгах, але й на шпалерах та в одязі.
Як правило, небезпека для читачів залишається низькою, оскільки токсичні речовини утримуються всередині палітурного матеріалу. Проте ризик зростає, якщо поверхня книги пошкоджується. Працівники музеїв зазвичай дотримуються правил безпеки та використовують рукавички під час роботи з такими виданнями.
Дослідження “Проєкту отруйних книг” показало, що з 120 проаналізованих книг лише чотири містили миш’як, але виявило велике забруднення свинцем у 110 з них. Свинець використовувався у пігментах для досягнення яскравих кольорів, і, незважаючи на знання про його небезпечність, він продовжував використовуватися впродовж багатьох років.
Науковиця Розмарі Гудолл з “Музеїв Вікторії” зазначила, що свинець містився не лише в білих пігментах, а й у червоних та жовтих. Вплив свинцю може бути небезпечним для здоров’я, особливо для дітей, оскільки вони легше засвоюють його.
Дослідження також виявило сліди ртуті в кількох книгах. Пігмент верміліон на основі ртуті використовувався для створення яскраво-червоних кольорів, але експерти вважають, що ризик впливу для звичайних читачів залишається малим.
Ці результати висвітлюють глобальну проблему, з якою стикаються бібліотеки та музеї. Часто небезпечні матеріали залишаються непоміченими, оскільки книги традиційно вважаються безпечними. Менші музеї можуть не мати достатньої апаратури для перевірки своїх колекцій.
Експерти закликають не панікувати в питанні антикварних книг — більшість з них залишаються безпечними за нормального використання. Найбільший ризик стосується реставраторів та дослідників, які працюють з крихкими матеріалами.
