У світі, де більшість країн залежать від імпорту продуктів харчування, лише одна країна може повністю прогодувати своє населення на власних ресурсах. Це Гаяна – маленька держава в Південній Америці, яка стала єдиною серед 186 країн, здатною забезпечити себе усіма основними групами продуктів харчування.
Цю інформацію оприлюднено в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Food.
Що таке продовольча самодостатність
Продовольча самодостатність означає, що країна може забезпечити своє населення їжею без критичних залежностей від імпорту. Дослідники вивчали сім основних груп продуктів:
- фрукти;
- овочі;
- молочні продукти;
- риба;
- м’ясо;
- бобові;
- горіхи;
- насіння;
- крохмалисті продукти.
Висновки виявилися несподіваними: повністю самодостатньою в усіх цих категоріях є лише Гаяна. Навіть якщо міжнародна торгівля продуктами зупиниться, ця країна зможе прогодувати своє населення власними ресурсами.
Чому саме Гаяна
Гаяна на перший погляд не виглядає очевидним лідером у продовольчій безпеці. У країні проживає близько 830 тисяч людей, а значна частина території покрита тропічними лісами. Більшість населення живе вздовж вузької прибережної смуги, тоді як внутрішні райони залишаються малозаселеними.
Але саме прибережні землі стали ключем до успіху: там сприятливий клімат, багато опадів і родючі ґрунти. Це дозволяє вирощувати рис, касаву, овочі, фрукти та інші культури. Країна також має доступ до рибних ресурсів і розвиває тваринництво.
Гаяна не відмовилася від міжнародної торгівлі, купуючи та продаючи товари на зовнішніх ринках. Проте її унікальність полягає в тому, що вона здатна забезпечити базові харчові потреби населення і без зовнішніх постачань.
Які країни можуть частково забезпечити себе
Найближчими до продовольчої самодостатності після Гаяни є Китай і В’єтнам. Ці країни можуть задовольнити потреби населення у шести з семи основних категорій продуктів.
Проте повністю або майже повністю самодостатніх країн у світі небагато. Лише одна з семи країн здатна покрити потреби в п’яти або більше групах продуктів, серед яких – переважно країни Європи та Південної Америки.
Більша частина країн може забезпечити населення лише у двох або меншій кількості продуктових груп. Серед них – 25 країн Африки, 10 країн Карибського басейну та 7 країн Європи.
Найскладніша ситуація спостерігається в Афганістані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Іраку, Макао, Катарі та Ємені, які не можуть досягти самозабезпечення жодною з семи груп продуктів. Це підкреслює, чому більшість держав змушені покладатися на міжнародну торгівлю, а залежність від одного постачальника робить їх вразливими до коливань ринку.
