Невдача переговорів між США та Кубою на фоні економічного тиску
Незважаючи на надзвичайний економічний тиск з боку США, Куба не змогла домогтися прориву на переговорах. У Білому Домі все частіше звучать погрози військовим втручанням, незважаючи на кроки, які вживає Гавана.
З моменту захоплення президентом Венесуели Ніколаса Мадуро американськими спецпризначенцями 3 січня, Вашингтон попереджає, що Куба може стати наступною мішенню.
У 2026 році, під впливом економічної блокади США, острів фактично позбавлений пального. 13 травня міністр енергетики Куби оголосив про повний виснаження запасів дизельного пального й мазуту, що критично необхідні для функціонування електростанцій.
Президент США Дональд Трамп та державний секретар Марко Рубіо неодноразово підкреслювали, що їх мета — заставити кубинський режим змінитися, посиливши тиск. Вони також натякнули, що якщо це не спрацює, можливе застосування сили. Проте лідери Куби обіцяють стійкість у разі зовнішньої агресії.
Сполучені Штати наклали економічне ембарго на Кубу ще в 1962 році за адміністрації Джона Ф. Кеннеді. Хоча обмеження час від часу посилювалися або послаблювалися, кубинський уряд звинувачує блокаду у спаді економіки.
Економіка Куби зазнала труднощів ще до посилення тиску з боку Трампа, але зараз вона опинилася в критичному стані. Дефіцит пального ще більше ускладнює ситуацію в енергетичній системі, що вже має серйозні проблеми. Приблизно 10 мільйонів кубинців страждають від постійних відключень електроенергії. Бензин розподіляється за талонами, туристичні курорти закриваються, а уряд попереджає авіакомпанії про неможливість заправки на острові.
У Гавані та її околицях спостерігаються спорадичні протести. У березні протестувальники у місті Морон підпалили місцевий офіс Комуністичної партії і кидали каміння.
Китай, Бразилія, Мексика та інші країни надають або обіцяють надати продовольчу та гуманітарну допомогу. Однак без суттєвих поставок пального, незрозуміло, як довго уряд Куби зможе витримати кризу.
Протягом 67 років США намагалися або повалити комуністичний режим, або змусити його реформуватися. Проте, жоден президент не здійснював такої жорсткої політики, як Трамп.
Вашингтон вважає Кубу платформою для країн, таких як Китай, Росія та Іран, що створює небезпеку для США. Деякі американські лідери вважають, що зміна режиму може зменшити цей вплив.
Серія криз, що сталися протягом останніх десятиліть, викликала хвилі кубинських мігрантів до США. Наприклад, під час “Маріельської евакуації” у 1980 році понад 125 тисяч кубинців прибули до Флориди. Відтік населення з Куби, який розпочався під час пандемії COVID-19, вже перевищив масштаби “евакуації”. З 2020 року острів втратив понад 2,75 мільйона людей.
Якщо кубинський уряд упаде, це може призвести до нової міграційної хвилі та гуманітарної кризи, а також дестабілізувати інші регіони Карибського басейну та Латинської Америки.
Американські чиновники ведуть переговори з деякими кубинськими посадовцями, включаючи Рауля Гільєрмо Родрігеса Кастро, онука Рауля Кастро, який має тісні зв’язки з бізнес-конгломератом, що контролюється військовими на Кубі.
14 травня директор ЦРУ Джон Раткліфф відвідав Кубу для проведення переговорів на високому рівні. Це сталося на фоні зростаючого розчарування США через відсутність прогресу.
Тим часом Куба намагається заспокоїти Вашингтон, звільняючи політичних в’язнів та пропонуючи відкрити економіку. 16 березня було оголошено про можливість інвестицій кубинців, які проживають за кордоном, у створення місцевих компаній та імпорт пального приватними підприємствами.
Проте Рубіо вважає ці зміни недостатніми і наполягає, що всі пропозиції залишаються безпредметними, поки на Кубі не зміниться влада.
Нагадаємо:
Американський президент Дональд Трамп 1 травня підписав указ, що розширює санкції США проти кубинського уряду.
Як повідомлялося, ціни на бензин і дизель на заправках Куби майже подвоїлися через нафтову блокаду США, яка призвела до жорсткого нормування.
Куба повністю вичерпала запаси дизельного пального та мазуту, стикаючись з наймасштабнішими відключеннями електроенергії за десятиліття на фоні паливної блокади США.
Контейнерні перевізники Hapag-Lloyd та CMA CGM призупинили бронювання до та з Куби після розширення санкцій США на іноземні компанії, що ведуть бізнес з островом.
Уряд Куби дозволив кубинцям, які проживають за кордоном, інвестувати та купувати частки приватних компаній на острові, а також створювати інвестиційні банки.
